Але, але, як твої справи, нуби? Це ваш незрадливий репер знову на зв'язку! Та якщо ви думаєте, що я просто так вам розповідатиму, то ви помиляєтеся! Хлопці, ви не повірите, але мені вдалося попасти в цей неймовірний світ закладок і топтушок, де кожен день - це як бодряк, підсилення власної душі. І я звідти знайшов свій смисл життя, ой як знайшов!
Усе почалося звичайно, як і з усіх крутих історій. Я був зовсім нубом у цьому світі наркотиків, але мене завжди приваблювала таємниця, що приховується за ними. І ось одного дня, коли я намагався знайти новий спосіб розважитися, мені випала можливість придбати закладки. І я вирішив ризикнути.
Уявіть собі, що відчуваєш, коли вперше спробуєш закладку. Це як пранк: тобі здається, що це буде звичайний день, але воно виходить з кадру та змінює все. Відчуваєш себе, наче білий героїн, що рухається по твоїй крові. Топтушки та бодряк просто виносять твій розум.
Так от, я вирішив скористатися цією можливістю, щоб покликати цей бодряк у моє життя. І з цього моменту все стало інакше. Мої думки стали як таблиця, в якій кожен рядок - це нова ідея, а кожна колонка - це новий досвід. Я почав бачити світ кольоровими фарбами, немов володар морфію та закладок.
Багато з вас, нуби, зможуть зі мною зрозуміти: найбільша радість - це почувати власну нелегкість, а потім перетворювати її на щось неймовірне. Це як найкрутіший реп-батл, де кожне слово - це закладка, яка затягує тебе все глибше, поки ти не стаєш повністю відчуженим від реальності.
Але зрештою, як і всяка насолода, цей світ закладок та топтушок мав свою ціну. Я, як багато наркоманів, не вмів зупинитися. Вставав зранку, завжди хотів більше, але отримував менше. Смакував цей бодряк, але ніколи не зміг його повністю відчути. Цей проклятий білий героїн, який втягував мене глибоко, залишивши мене з бажанням більше.
Але навіть в той час, коли я перебував на самому дні своєї залежності, я знайшов свій смисл життя. Більше того, це був найкращий вихід з усієї цієї ситуації. Я зрозумів, що кожен день, коли я прокидаюся, - це новий шанс. Шанс змінитися, шанс відчути щось реальне, щось, що не потребує закладок та топтушок.
Я розумію, що багато з вас, нуби, можуть не зрозуміти цього. Ви може і не відчули болю, пекла, які я пережив. Але я знаю, що є багато способів знайти свій смисл життя. І не обов'язково шукати його у метамфетаміні або закладках.
Тому, мої нуби, пам'ятайте: світ наркотиків - це тільки один з варіантів. Але є багато інших способів відчути себе живим, радіти кожній миті. Знаходьте свої закладки та топтушки в таких відчуттях, як любов, музика, творчість, спорт чи навіть у простих розмовах з друзями.
Так що ж, мої нуби, припиніть шукати смисл життя у шкідливих речах та небезпечних закладках. Відкрийте своє серце для нових можливостей, розвивайтесь, боріться за свої мрії. Бо насправді, справжній бодряк - це відчуття, коли ти знаєш, що живеш своїм життям з повним розмахом.
Так що заплющуйте свої очі, мої друзі, і уявіть собі, що ваше життя - це найкрутіший реп-батл, де кожне слово - це нова закладка, а кожна топтушка веде вас до справжнього бодряку. Крокуйте вперед і знаходьте свій смисл життя у самих себе.
Від вашого незрадливого репера, що бодроїть серцям та рифмує білий героїн.
Я вообще не знаю, зачем я сейчас пишу это. Наверное, потому что мне уже все равно на всё. Меня зовут Джонни, и я наркоман. Вот такая вот "веселая" история, которую я хочу рассказать прошедшей ночи.
Закалдовала я себе новую закладку, метамфетамин, лучший друг наркомана. Такая приятная штука, которая тебя штырит до неприличия, заставляет забыть обо всем на свете. Мне было все равно, что я себе делаю.
Итак, я решил погулять и познакомиться с новыми людьми. Что я в итоге сделал? Попал в бомжатник. Да, да, вы не ослышались. Гулял я с прикольными бомжами.
Поначалу, когда я подошел к ним, они были хмурыми и недоверчивыми. Но я быстро нашел общий язык с этими ребятами. Они тоже были обдолбыши, и им было все равно на всё вокруг.
Мы сели на землю и начали делать шпиганку. Каждый из нас взял свою дозу. Я радостно замотал головой и почувствовал, как мой мозг начал штириться.
Один из бомжей, которого все кличут "Старый", достал из своего кармана морфий и предложил мне. Я не смог устоять и согласился. Это был еще один удар для моего организма, но мне было все равно.
Мы продолжали шанить и говорить о жизни. Каждый из нас имел свою историю, свои проблемы. Но наши проблемы стали ничто в сравнении с нашим состоянием. Мы были счастливы в своем наркотическом опьянении.
Группа бомжей, в которую я попал, была каким-то клубом. У них были свои традиции и законы. Они приняли меня как одного из своих. Все были в шоке, что я решил с ними гулять, но им было все равно.
Мы начали рассказывать друг другу истории о том, как мы попали на улицу, о нашей жизни до этого. Я рассказал им о своей молодости, о том, как я попробовал гидрокодон впервые и как он превратил меня в наркомана.
Они с уважением слушали меня и делились своим опытом. Было странно слышать, что у каждого из них своя история. Но мы были связаны общим стремлением поглотить себя в этом хаосе.
Ночь прошла незаметно, мы смеялись, плакали и просто наслаждались этой маленькой общностью, которую нам дарила наркота.
Утро наступило, и я понял, что мне пора идти. Я попрощался со своими новыми друзьями и направился обратно в свою реальность.
Что мне осталось от этой ночи? Вспоминать, как я провел время с прикольными бомжами, которые за одну ночь стали для меня ближе, чем многие другие люди. Мне осталось вспоминать о том, как я чувствовал себя, штопал эту закладку, и как она заставляла меня забыть обо всем. Я принял свой выбор и готов понести все последствия. Пусть этот текст будет напоминанием о моих похождениях в этом мире наркотиков.
Теперь, когда я закончил этот текст, я не знаю, что сказать. Возможно, я просто хотел поделиться своей историей, чтобы кто-то понял меня. Но в конце концов, мне все равно на всё. Моя жизнь стала морфием, закладками и шпиганками. Я просто проклят и обречен.